Директори навчальних закладів зобов'язані інформувати поліцію та служби у справах дітей про випадки булінгу.

За невиконання цього обов'язку їм загрожує адміністративна відповідальність, зазначила освітня омбудсменка Надія Лещик.

Вона підкреслила, що керівники шкіл та дитячих садків зобов'язані реагувати на усні або письмові скарги про насильство чи жорстоке поводження з дітьми. Закон встановлює термін у одну добу для реагування на такі скарги.

Якщо керівник помітить ознаки булінгу, він повинен терміново сповістити батьків або опікунів дитини, а також подати письмову заяву до поліції та служби у справах дітей.

Надія Лещик наголосила, що це повідомлення є необхідною умовою для притягнення до відповідальності агресорів та їх батьків (якщо йдеться про школярів). Після подачі такої заяви поліція може відкрити справу, а суд визначить, чи дійсно мала місце ситуація булінгу.

«Не завжди у заяві (керівника закладу – ред.) може йтися про булінг, іноді це може бути одноразове насильство, однак його не можна ігнорувати – це також жорстоке поводження, і поліція з'ясує, чи є підстави для відкриття кримінальної справи або складання адміністративного протоколу.

Право кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною на момент отримання повідомлення має лише поліція, а не керівник навчального закладу», – пояснила освітня омбудсменка.

За її словами, директори або комісії, що розглядають випадки булінгу в школах, не можуть давати оцінку тому, чи дійсно дитина стала жертвою булінгу, однак мають право зафіксувати ознаки знущання, щоб подати їх у заяві до поліції, а також ухвалити рішення про подальші дії в навчальному закладі.

У разі, якщо директор школи не звернеться до поліції, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 173-4 КУпАП. У такому випадку керівнику загрожує штраф (від 425 до 850 гривень) або громадські роботи на термін до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітної плати.

Судова практика свідчить, що зазвичай суд накладає штраф на порушника.

Звернення до офісу освітнього омбудсмена показують, що деякі керівники не повідомляють правоохоронні органи через побоювання за репутацію закладу або через страх, що ситуація стане відомою.

Крім того, директори помилково думають, що спочатку потрібно розглядати повідомлення про булінг спеціальною комісією.

«Однак, приховування таких ситуацій не вирішує проблему, а лише загострює її і призводить до негативних наслідків для всіх учасників освітнього процесу, зокрема для керівника закладу», – вважає Надія Лещик.

Раніше Міністерство освіти і науки розробило механізм швидкого повідомлення про булінг у школах. Для цього учень або його батьки можуть заповнити коротку анкету і надіслати скаргу в електронному форматі.